7 серпня у Сінгапурі буде підписано Конвенцію ООН “Про міжнародні угоди за результатами медіації» - Сінгапурську Конвенцію, що із впевненістю можна назвати ключовою подією у становленні медіації як ефективного позасудового методу вирішення спорів. Міністерство юстиції України за участі Національної асоціації медіаторів України зробили величезну роботу щодо підготовки цієї Конвенції до підписання Україною.

Як відомо, юридична сила угоди, яка укладається в результаті медіації, є одним із визначальних чинників у прийнятті рішення сторонами спору щодо звернення до процедури медіації чи до судового розгляду. 

Угода за результатами медіації може залишитися невиконаною через об’єктивні (істотні зміни у матеріальному становищі, інші економічні чинники, зміни у законодавстві, зміни керівництва чи власників юридичної особи, неякісне визначення умов та порядку виконання зобов’язань в угоді, укладеної за результатами медіації, тощо) та суб’єктивні чинники (зміна стороною своєї позиції щодо вирішення спору). Виконання угод за результатами медіації з міжнародним елементом ускладнюється знаходженням сторін та/чи об’єкта спору у різних юрисдикціях. 

Тому Конвенція передбачає обов’язок держав-сторін Конвенції приводити у виконання міжнародні медіаційні угоди згідно з національним процесуальним правом та відповідно до умов, передбачених Конвенцією. 

Національна асоціація медіаторів України вітає майбутнє підписання Сінгапурської Конвенції Україною та активно співпрацює з Міністерством юстиції України у підготовці базису для ратифікації Верховною Радою України вказаного міжнародного документу.

Окремо хотіли б звернути увагу на такі аспекти:

1. Конвенція стосується  угод, які є результатом медіації, та укладені в письмовій формі сторонами для вирішення комерційного спору, який на момент його укладення є міжнародним (Конвенція дає визначення поняття «міжнародний»).

2.    Конвенція не застосовутиметься до угод за результатами медіації, укладених у спорах щодо приватних, сімейних та домашніх відносин, чи у спорах у сфері сімейного, спадкового та трудового права.

3.    Згідно з п. 3 ст. 1 під дію Конвенції не підпадатимуть (а) угоди, (і) які були затверджені судом чи укладені в процесі судового розгляду; (іі) які можуть бути приведені у виконання як судове рішення у державі, де суд розташований; (b) які мають статус арбітражного рішення; 

4. Ст. 4 Конвенції передбачає певні вимоги до угоди за результатами медіації, адже для приведення у виконання останньої сторона повинна подати до суду: угоду за результатами медіації, підписану сторонами; підтвердження того, що угода укладена в результаті медіації (підпис медіатора на угоді; документ про факт проведення медіації, підписаний медіатором; засвідчення установи, яка адмініструвала процес медіації, чи інші докази проведення медіації).

5. Необхідно відрізняти угоди за результатами медіації і мирові угоди. З урахуванням того, що мирові угоди можуть бути укладені не виключно в процесі медіації, а в процесі й інших мирних методів вирішення спорів (переговорів, примирення), автори тексту наголосили на тому, що дія Конвенції буде розповсюджуватися виключно на угоди, укладені в результаті медіації.