Олена та Дмитро Колесник 13.08.2019
«Добре слово, що дощ у посуху»....
Ми не особливо замислюємося над тим, який сенс несе в собі це слово – нам здається, що достатньо лише чарівного «спасибі», як перед нами відкриються всі двері. І воно дійсно чарівне, так як до людини, який виголосить його у відповідь ми посміхнемося і проникнемося до нього симпатією.
«Добре слово відкриває шлях до серця», «На добрий привіт – добрий відповідь», – говорять народні прислів’я.
Є народна притча, викладена російським педагогом Костянтином Ушинським. Посперечалися Вітер і Сонце, хто з них сильніший. Сперечалися-сперечалися, та так і не дійшли згоди. Побачили вони мандрівника і вирішили на ньому помірятися силами: кому вдасться плащ з нього скинути. Вітер дув що є сили, і дощем, і снігом сипав, а подорожній лише ще щільніше в плащ загортався. Настала черга Сонця: оповила воно ласкавими променями землю, і зігрівшісь подорожній сам з себе плащ і зняв. Мораль: добро і ласка розташовують до себе, а зло відштовхує.
За плинністю справ ми забуваємо радіти кожному дню свого життя. Буває, що ми примхливі, роздратовані, не в дусі, без настрою, тому що вважаємо, що немає приводів для радості. Ми зациклюємося на дрібних неприємностях і розучуємося бачити позитив у дрібницях, з яких складається наше життя. І лише якесь горе чи непріємнисть немов зупиняють нас, підставляючи підніжку, щоб ми нарешті зупинилися і подумали, що щастя в кожній миті, і подякували світ просто за те, що ми є.
Але чомусь багато хто особливо гостро сприймають цінність життя тільки тоді, коли опиняються на порозі відчаю. Раптом загострюються всі почуття, і люди помічають, що щастя можна відчувати лише тому, що вдихаєш морозне повітря, відчуваєш на шкірі ласкаве подув вітерцю, бачиш отцветающие дерева. Але ось небезпека минула, і почуття знову притупляються. І знову біг загнаного коня по колу?
«Всі скарги на те, що життя нестерпне і складна, всі наші нарікання з приводу того, що ми позбавлені, відбуваються виключно через нестачу подяки за те, що ми маємо», – писав Даніель Дефо, автор «Робінзона Крузо».
Я щиро вдячна Вам, Альона Іванівна, за щирість віру в перемогу над ворогами сумніву,відчаю для нашого подружнього життя. Ви своєю енергією,вірою та щирістю змогли подолати смуток який запаромочив над розум і ми жили тільки емоціями не бачивши барв життя.
Нехай Господь Вас береже. ДЯКУЄМО :)
Веб-сайт оновлено в рамках проекту, що виконувався Координатором проектів ОБСЄ в Україні за фінансової підтримки уряду Фінляндії. Зміст ресурсу є виключно відповідальністю Національної асоціації медіаторів України і не відображає позиції, погляди чи думки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
